Собсна, шоб сфоткати треба було хвилин 20 лежати і не ворушитися під норою мєдвєдки і чекати коли вона покажеться, а показувалася вона на секунди 2, і ховалася опять. І якшо кадр не виходив, опять треба було чекати з пальцем на кнопці затвору фотоапарта )

В рамках туру на травневі свята, побували ми ше в Олешківських пісках. Крім піску і козячих горошків там море ящірок, різних мастей і колЬОрів. Саме більше сподобалася зелена )

Ну ось вроді я созрів. Созрів шоб розказати і опублікувати кілька фото із миколаївського зоопарку, в якому ми побували на травневі свята під час автоподорожі по центральній і південній Україні.

По слухам, цей зоопарк являється найбільшитм в Україні. Нажаль порівняти я можу тільки з Київським, і перше враження каже шо по розмірам миколаївський вроді таки трохи більший і тварини там різноманітніші, хоча ліпше ці зоопарки були би пусті, без тварин, а тварини як і полагається бігали по степах, горах, тропіках, лісах, водоймах.

Читать дальше...

Читать дальше...

На травневі свята попри каньйону в Черкаській області і Олешківських пісків в Херсонській області, ми ше встигли побувати в набільшому в Україні зоопарку шо находиться в Миколаєві. Самі фотографії із зоопарку ви зможете пазиряти папожже.

Ну а наразі на шо мене хватило це запропонувати вгадати тварину по вигляду ззаду. )

Підказка #1. Усі три тварини - різні.

Підказка #2: Подавляюща більшість із тих (~66.6%)? шо зображені нижче мешкають в Миколаївському зоопарку

Читать дальше...

От переглянув свої архіви і нашов закинуту фотографію, зроблену, коли ми верталися із гоцульского ринку в карпатах. Тоді мені ця фота шото не сподобалася, а зараз дивлюся і хочеться снігу )

Перша практика, в панорамах )

Читать дальше...

Ухххх... Тиждень палаток і казанків завершився.

І за цей тиждень встигли ми побувати в каньйоні, в Олешківських пісках шо під Херсоном, в Миколаєві, ну і по привичці в Анатоліча.

Я, Біма, Алєсандро і Маньяк-Агент (не блогер) трохи поколосили по Україні в пошуках відпочинку від "онлайн-ігор" (с).

Скучив я за хайблогером і блогерами? Ніхрена! Без вас якто ліпше, чесне-слово ) Даже впадло було сюди заходити, но я себе пересилив всеж таки родив цей пост.

Вобшем пару фото з каньйона нижче, а вот на фото з Олешківських Пісків, з Миколаєва і від Анатоліча мене вже не хватило.

Сазерцайте! Це вам не сурогатні фото, які можна зустріти в усіх блогах ХБ, подорож відбулася спеціально шоб пофотографувати )

Читать дальше...

Як заправляють на АЗС ОККО ви можете наблюдати на наступній картинці
(фото любезно предоставив товариш g7v).
Як каже сам автор фото:
антикризовий пакет: Нет дєнєг, ми вам нассимо в бак безплатно

Мій фотоексперимет на тему "Куль.Бабко". Ну і чим куль.бабко не замічатєльнє рОстєніє? )

Фото клікабельне

Рідкість для України от такий асфальт. Но мені вдалося такий найти, і навіть сфотографувати на пам'ять )

Фото клікабельне

Подивився ось цей пост від Ашера і нагадав одну історію в свому житті.

Колись працював в одній канторі, і був там бос, якому дав я прізвисько Баклажан. Ну і знач приходить йому емайл від якогсь позаштатного працівника. Після приходу цього емайла настрій Баклажана щохвилини різко падає, він шось нервово тикає по екрані мишкою, то перегружає емайл-клієнт, то компютер по кілька разів, і чим далі тим дії його все нервовіші і нервовіші.

Читать дальше...

І це все під час переходу дороги по зебрі. Страшно уявити шо би вийшло якби по трасі шестиполосній і без зебри.

Минулої неділі на саме 8 березня в Тернополі і області випав сильний сніг, вот і нам з Бімою не сиділося за моніторами і ми поїхали по області в сторону Чернівців.

Ми хотіли поїхати до "двох зірваних башт", шо находяться біля с.Нирків Тернопільської області, за 120 км від Тернополя.

Пхалися ми туда в надії подуріти в снігах поміж башень і пофототкати той останній подих зими.

Проїхавши 80-90 км ми уже почали замічати, шо нас буде чекати розчарування, так як після цієї 80-90 кілометрової зони сніг зник, поля, ліса, дороги були без снігу, так як в цій області значно тепліше і сніг зразу таяв, шо випадав.

Підїхавши до долини де находяться ці башти, ми вже побачили, як там загрузли дві автівки, і вирішили не спускатися автомобілем в долину, а лиш покрутили носом, бо снігу там не було. А було от таке

Читать дальше...

Скоро буде літо, і буде тепло :)

Літо 2008. Озеро в Тернопільській області, 50 км від Тернополя

А покишо маємо наступне, в звязку з тим шо опять випали сильні сніги у нас

Читать дальше...

В минулому пості ви мали можливість почитати, як я не по своїй волі виступив у ролі кайфоналомщика. Хто ше не ознайомився, то вам сюди. Остальні остаються і читають далі, йо!

Читать дальше...

Мабуть варто почати із прологу.

Як ви вже раніше читали, банк закрив мою валютну GOLD карту, а потім після мого візиту їх вітділення Персонального Обслуговування, вони погодилися випустити мені нову, але гривневу. Але не туто то було. "Банкір" глянув в мій паспорт і заявив, шо у мене в паспорті нема фотограії!

Мля, і як я мав йому обяснити шо у мене з дружиною один паспорт на двоїх, а фотографії нема, бо ми чіпляємо то її то мою, а цього разу я забув свою вчіпити. гггг )

Вобшем відправили мене в Паспортний стіл, шоб там вліпили мені фотографію.

В домашніх умовах я зробив ту фотографію і поніс в фото-кантору, шоб мені її роздуркували. Це все відбулося 14 лютого (День Вазеліна Валентина) в суботу.

Фотографії роздрукували, паспорт зробили за 2 години (за швидкість пришлося надати потенціал у вигляді грошових одиниць). Всі давольні? Ну вроді би як.

Тепер друга історія, вроді би не повязана з цією ніяк.

Мій брат вирішив зробити приємне дружині, і дето в фотошопі зробив їй валентинку розміром 10 на 15 см. І поніс у фото-кантору, шоб йому роздрукували. Доставити мали ту фото-валентинку, додому, його дружині, як сюрприз.

І грім вдарив мого брата двічі. Перший раз понести фотографію в тойже день, в туже фото-кантору, приблизно в тіж години як і я. І вдруге вдарив його грім, коли він отримав при народжені теж прізвище шо і я.

І тут приходить валентинка по адресу, дружина брата відкриває конверт і о чудо! Замість валентинки 8 моїх паспортних рож! 8 рож кафоналомщика!

Вот такий сюрприз очікував дружину мого брата. В подарок не валентинка, а паспортна рожа брата чоловіка )

Колись давно був у мене випадок. Но перед випадком була у мене черепаха, чи то черепах. Вобшем я вирішив це взнати. Беру це созданіє і іду з ним до біолога (маминого співробітника). Ну і питаю:

- Це він чи вона?

Нашо чую відповідь

- А ти її кинь в посудину з водою і якшо вона "попливла" значить то вона, якшо "поплив" - то значить він.

Вот я не думаючи над смислом його слів (ібо був ше дуже юний, шоб осмислити всю глибину думки біолога) І іду додому. Кидаю в посудину з водою, дивлюся на ту черепаху і думаю "І де мене наїбали?"

П.С. Історія реальна!

Нашов в блозі Міелі фото Камєнскіх з ПопАпом. Цікавий момент я виділив і представляю вам нижче

Сьогодні заїхав на АЗС, і хотів розрахуватися кредитною картою. Однак їхній термінал двічі мені відмовив, мол недостатньо грошей (Заборгованості по карті небуло, а кредитний ліміт був встановлений 1500 USD). Благо на іншій карті оказалася потрібна сума, а то би була жопа, так як готівки було всього 7 грн.

Приїхавши додому я зв*язався з оператором і поцікавився в чому проблема, на шо почув відповідь, шо всі валютні карти типу GOLD, банк примусово закриває. І сказали шоб я звернувся у вітділення своє і мені видадуть нову, але гривневу.

Вот питання: за шо я заплатив 70$ (річне обслуговування GOLD карти) три місяці назад, якшо я не можу скористатися цією картою? І шо тепер мені опять треба буде заплатити за гривневу 70$ в гривневому еквіваленті?

Цікаве рішення у банка по обдираловці. Помоєму це вже границя наглості.

Я в глибокому шоці...

Вот я здивований. Стільки у нас тут блогерів із Криму, стільки мандрівників із різних куточків, які просто здвинуті на Криму і я ніразу не зустрів поста про такий нас. пункт, як Научний, шо знаходиться в 25 км від Бахчисарая. Кажуть, шо словами і фотографіями не передати ту красу, шо там можна наблюдати. Но тим не менше я нашов слова, які мене заінтригували, а фото просто з розуму зводять.

Якшо ситуація позволить, то я би хотів там понишпорити з своїм фотоапаратом :)

Та шо тут казати, дивіться самі:

Читать дальше...

Врот мнє ногі, це ж треба ше не встигли втямити, шо криза накрила всю економіку, як урізали ЗП, а більш везучих щасливців взагалі поскорочували, так ваш улюблений всіма мер (Черновецький) не перестає радувати публіку. Навіть таких як я, які занходяться за пів тисячі км від Києва, не можуть втриматися шоб не пустити сльозу... сльозу сміху :)

2 грн метро, 1.5 грн автобуси там всякі т.п. Потім на Черновецького сходить осіяння Боже і він робить милостиню всіє києвлянам і "панаєхавшим". Метро по 1.7 (доречі, як там із 30-копійковою здачою? Бабулі на касах в метро не несуть потреби в 10-копійкових монетах?)

Но тут новий сюрприз! А хулі їздити по 1.7 за жетон? Купляйте проїзні по 2000 грн на рік на 4 види транспорту. Доречі хтось таким володіє із блогерів? Не ссикотно загубити?

А тепер читаю от таке "У половині автобусів "не проходять" ні проїзні, ні пенсійні". Як виявляється, 1.5 грн це ше не "економічно обгрунтований тариф" чи як там зараз модно називати повишення тарифів? І в 50% автобусах не діє ні проїзний, ні парт.білет, тюфу пенсіне посвідчення.

Такшо моє серце розривається... від сміху і жалості :)

Знову ж таки на просторах ЖЖ найшов цікаве місце. Затоплена церква на воді, точніше на острові посеред набільшої ріки України. І добратися туда хіба шо на човні, і мабуть саме через це вона ше більше привабливіша.

З одної сторони гребсти 300 м, но шоб добратися до тої сторони, треба прочесати кілометрів 7-10 по лісу і пісках, а з іншого боку до берега добратися без проблем, но гребсти 6 км. )

Сміло записую це місце в плани 2009. Думаю попробую її вписати в план і маршрут на травневі свята, коли буду колосити по Миколаївській області.

А тепер кілька фото місця, які вдалося найти в неті

Читать дальше...

Тим кому мало було в "Журналістиці сьогодні", завтра фінансова криза покаже ше більше )

П.С. Під час зйомки пострадало тільки 5 доларів :((

ггг, вот така вона на сьогодні.

П.С. Назва придумалася вже після зробленого фото )

Якось мене більше приваблюють закинуті і забуті богом місця чим відреставровані металоплатниковими вікнами. Мабуть тому я віддаю перевагу місцям природнього значення перед місцями людської діяльності. Но тим не менше у мене всеж таки є інтерес до люської архітектури, але тільки тієї яка не тронута руками сьогоднішнього реставрувальника, і яка не забита всякими попсово-мажорними тіпками і сейшинами.

Вот і найшов ше один закинутий костел розміри якого просто вражають. І находиться він відносно не далеко від закинутого костала про який я писав в минулому пості Місце 2009. #2.1. Закинутий костел.

Даний костел находиться теж біля границі з Польшею.

Тепер я точно знаю шо з першим озеленнім природи куди поїду. Два закинуті костли, один ліпше іншого )

Читать дальше...